Категория:
Поэзия
Ще так багато запитань в мені..
Ще так багато запитань в мені,
І щось так мало відповідей знаю.
Я так чекаю спраглої весни,
Я так її безпам’ятно чекаю.
Бо в цих снігах і кров моя не та,
І в цих морозах серце ледве б’ється.
Це не моє. Це не моя пора.
Я вже замерзла. Чи мені здається?
А може, і не винна ця зима?
А може, хтось забув закрити двері?
Моя душа, знедолена душа,
Ти заразилась сотнями бактерій.
Ти простудилась у чужій брехні,
А твої струни зірвані від болю.
Чекай, я відігрію у теплі,
І врешті випущу тебе на волю.
Моя душа хмеліє у вині,
Я трохи сенсу у собі шукаю.
Ще так багато запитань в мені.
А я ще досі на весну чекаю.
Альбіна Смолянська
