Категория:
Поэзия
Читаю знову сльози конвалій...
Читаю знову сльози конвалій...
Яка з них сила весняна б'є!..
Вона коханій груди здіймає,
Й кохана над світом моїм пропливає,-
І світ конвалією стає.
І все в ньому чисте,
І все в ньому щастя,
І світом керує
Конвалії дзвін,
І завмирає
Земля квітчаста
Від первоцвіту
Твоїх колін.
Бо ти на коліна
Сонячно стала,
Щоб чути, як б*ються
Конвалій серця.
З тобою, краю, -
Святий кришталю,
З тобою в усьому-
І до кінця!
Т. Мельничук
